«Підтримка Києва може знижуватися через втому європейського населення». Україна у фокусі світових ЗМІ

Минулий тиждень розпочався зі святкування 35-ї річниці Незалежності та приїзду до Києва європейських лідерів, у яких світові медіа побачили не лише жест твердої солідарності, а й демонстрацію готовності Європи продовжувати військову підтримку України.

Головні висновки за підсумками зустрічей у Києві спробувало сформулювати французьке видання Le Mond у своїй редакційній статті «Європейцям потрібно посилити підтримку Києва». «Якщо європейські країни хочуть зберегти мир на своєму континенті, цінності своїх демократій і свій майбутній добробут, у них немає іншого вибору, окрім як продовжувати підтримувати Україну і Володимира Зеленського і навіть пришвидшити виконання своїх зобов’язань, щоб не дати Володимиру Путіну можливості маніпулювати плином часу», - зазначає Le Mond. Водночас газета висловлює серйозне занепокоєння, що підтримка України може знижуватися через втому європейського населення: «… демократичні країни континенту не застраховані від втоми жителів Старого Світу або навіть від зміни громадської думки не на користь Києва. У Франції війна вже перебуває у самому низу переліку проблем, що хвилюють громадян, і це найважливіше питання може ще більше відійти на другий план під час президентської виборчої кампанії 2027 року».

Розставляючи акценти за підсумками зустрічей у Києві, провідні світові медіа звернули увагу на низку таких важливих моментів.

Euronews  особливо виділив відсутність високопосадовців вашингтонської адміністрації, зробив висновок, що це лідерство у підтримці України зміщується у бік європейських партнерів.

«У Києві впадала в око відсутність високопоставлених представників адміністрації Трампа. Посланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер так і не здійснили поїздку до Києва, попри припущення, що День Незалежності стане їхнім першим візитом в Україну. Відтоді як вони посіли ключові позиції в дипломатичних зусиллях адміністрації США, жоден із них не приїздив до Києва, хоча представники Трампа регулярно зустрічаються з російськими посадовцями, а Віткофф уже вісім разів відвідав Москву», - зазначає Euronews.

Низка британських і американських видань відзначили дипломатичний «дебют» прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема. Вони акцентували увагу на його бажанні зберегти спадкоємність британського курсу в підтримці України, а також зробити Лондон головним центром військової допомоги Києву.

Про це пише ВВС   «…Велика Британія надає підтримку Україні, щоб вона могла захистити себе, і це була британська позиція упродовж усього конфлікту, як і позиції попередніх прем’єр-міністрів, — і вона залишається такою і для мене».

«Ця поїздка знаменує собою першу перевірку зовнішньої політики Бернема після вступу на посаду і ставить Україну в центр його міжнародного порядку денного», - зазначає телеканал.

Більшість західних ЗМІ також були одностайні в думці, що «коаліція охочих» в українській столиці продемонструвала не лише символічну підтримку, а й запропонувала конкретні пакети військової допомоги. Так Le Mond   підкреслює «…партнери України прибули до Києва не з порожніми руками. Євросоюз виділив новий транш допомоги в розмірі 6,1 млрд євро в межах кредиту на 90 млрд євро (включно з 60 млрд євро на військові поставки), ухваленого 27 державами-членами. Париж оголосив про нові протиракетні системи. Берлін постачить частину своїх перехоплювачів Patriot. Норвегія підтвердила свої значні зобов’язання в розмірі майже 8 млрд євро на 2027 рік. Лондон, чиї зусилля від моменту російського вторгнення на початку 2022 року сягнули 29 млрд євро, пообіцяв сприяти складанню ракет великої дальності в Україні, розкривши комерційні таємниці, що стосуються їхніх компонентів».

POLITICO    у своєму матеріалі недвозначно дає зрозуміти: пальма першості в «коаліції охочих» переходить до Великої Британії та прем’єр-міністра Бернема. Він «не лише підвищує ставки у грі з Росією», але й був єдиним з «європейської трійки», хто особисто був присутній на святкуванні Дня Незалежності в Києві.  «Бернему випала честь бути в центрі уваги як єдиному лідеру E3, який особисто був присутній на сесії, тоді як Макрон приймав президента Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана, а Мерц займався врегулюванням внутрішньої кризи», - підкреслює POLITICO.

Ще одним аргументом на користь цієї тези є коментар у статті «…ініціатива уряду Великої Британії дозволити європейській оборонній компанії MBDA розсекретити інформацію про компоненти британського виробництва англо-французьких ракет Storm Shadow/SCALP чинить тиск на канцлера Німеччини. Будучи в опозиції, Мерц закликав до постачання Україні німецько-шведських крилатих ракет «Таурус», але після вступу на посаду відмовився від цієї ідеї».

Як зазначає POLITICO, позиція Мерца не передавати Україні «Таурус» стикається з новою хвилею критики «…як усередині власної парламентської фракції, так і з боку партнерів по коаліції та опозиції».

«Це явна ознака того, що обидві країни (Франція і Велика Британія) більше не чекають на Німеччину і не покладаються на неї в цьому питанні», — заявив POLITICO політик від ХДС/ХСС Родеріх Кізеветтер.

«Кремль бачить глухий кут і обирає ескалацію»

Минулого тижня у світових медіа стався різкий сплеск публікацій на тему мирних переговорів, який вилився в парадоксальне поєднання дипломатичної активізації за лаштунками і жорсткої воєнної ескалації на практиці. З одного боку, Україна і США готують оновлений план врегулювання, з іншого — Москва вважає переговори такими, що зайшли в глухий кут, і готує нові удари.

Центральним матеріалом цієї теми став ексклюзив Bloomberg   з посиланням на джерела, близькі до Кремля. Видання зазначає, що «Росія готується до ескалації атак на Україну після того, як дійшла висновку, що переговори про мирну угоду зайшли в глухий кут. Наразі Росія розглядає можливість посилення потужних звичайних балістичних ракетних ударів по Києву, включно з центром столиці, а також по об’єктах інфраструктури в інших українських містах», - повідомили джерела Bloomberg, які попросили не називати їхніх імен, оскільки питання має делікатний характер.

За словами чотирьох джерел, близьких до Кремля, «…за відсутності дипломатії Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації в досягненні своїх воєнних цілей. Хоча Росія сподівається, що Кушнер і Віткофф прибудуть до Москви з новими пропозиціями, очікування прориву дуже низькі, заявили вони». За словами двох джерел, «…Кремль вважає, що вже пішов на поступки під час війни, і кожна з них послабила позиції Росії. За їхніми словами, Анкоридж розглядався як ще один провалений компроміс», - зазначає Bloomberg

На підтвердження курсу Москви на ескалацію Україна весь минулий тиждень перебувала під ударами російської балістики та безпілотників. Про це повідомляє агентство Associated Press (АР)   зазначаючи, що «…РФ продовжує масовано атакувати і руйнувати українські міста, завдаючи ударів по логістичних складах і підприємствах металургії, а Україні своєю чергою й далі катастрофічно бракує американських зенітних ракет Patriot, здатних протистояти російським балістичним ракетам, а також швидкісним реактивним БпЛА». Особливу увагу видання приділило одній із найсмертоносніших цього року атак на склади з боєприпасами в селі Мила Бучанського району Київської області, внаслідок якої загинули 37 людей.

«Вікно можливостей для миру»

На тлі ескалації «повітряної війни» низка західних ЗМІ відзначають прагнення України знайти «вікно можливостей» для завершення бойових дій.

Наприклад, The Sunday Times   повідомляє, що «…Україна спільно зі США та європейськими партнерами вже підготувала короткий документ із пропозиціями: про припинення вогню, створення на Донбасі спеціальної економічної «демілітаризованої зони», якою могла б керувати третя сторона. Ще один пункт присвячений визначенню ролі Європейського Союзу і НАТО в подальшій архітектурі безпеки».

Як зазначає видання, «…центральним елементом цього документа є питання про припинення вогню». Посилаючись на президента України Володимира Зеленського, видання вважає, що «… найсприятливіший період для спроб завершити майже чотири з половиною роки бойових дій розпочнеться після саміту G20 у США в грудні 2026 року. За його оцінкою, це вікно триватиме до кінця літа 2027 року. Пізніше ситуацію може ускладнити початок передвиборчої кампанії перед президентськими виборами у США 2028 року».

Американський інститут вивчення війни (ISW) звернув увагу, що нова спільна пропозиція України, США та Європи може передбачати суттєві поступки з боку Києва.

«Україна продовжує шукати шляхи завершення війни навіть у ситуації, коли Кремль не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог», - зазначають аналітики ISW. Проте, як підкреслює Американський інститут вивчення війни, РФ відкидає мирні ініціативи Києва, вважаючи, що може «…посилити свої переговорні позиції за допомогою воєнного тиску, особливо за рахунок ескалації повітряної війни, застосовуючи масовані удари балістичними ракетами і безпілотниками».

Те, що переговорний процес перебуває «на паузі», підтверджує і глава Офісу президента Кирило Буданов. На його думку, «…припинення війни на лінії розмежування зараз неможливе, а переговори з РФ стосуються сьогодні переважно обміну полоненими», - цитує слова Буданова найбільше арабське видання Asharq AL-Awasat .

Однак незначний прогрес може намітитися вже у вересні, коли, можливо, відбудеться зустріч українських, російських та американських переговорників: «Я сподіваюся на це, так. Ну і з американськими представниками, звісно. Без них ніяк», - додав Буданов.

«Візити до Москви з надією на мир»

Про пожвавлення на «мирному треку» свідчить низка несподіваних візитів до Москви. У цьому контексті вельми показовий матеріал The Sunday Times  «Папа Лев сподівається, що спокійна дипломатія посланця зупинить вибухи в Україні». Видання підкреслює, що «…Папа Лев XIV розраховує за допомогою «тихої дипломатії» намацати ґрунт для припинення вогню, а сам приїзд Галлагера — це вагомий політичний сигнал, оскільки постаті такого рангу «просто так не прилітають». Видання вказує: «…російський посол при Ватикані повідомив про інтерес Москви до пропозиції провести подальші контакти й обговорення в Римі». При цьому The Sunday Times зазначає, що «… Святий Престол залишається одним із рідкісних гравців, здатних підтримувати прямий контакт водночас із Києвом і Москвою». У публікації також звертається увага на прикметний тайминг поїздки — «…перший візит такого рівня від початку масштабного конфлікту збігся у часі з несподіваним візитом до Москви директора ЦРУ Джона Реткліффа». Однак, як пише видання, «вони не були узгоджені один з одним», що свідчить про прагнення Ватикану позиціонувати себе як «незалежного посередника».

Візит до Москви директора ЦРУ Джона Реткліффа викликав цілу «бурю» емоцій у закордонних ЗМІ, які звернули увагу на закритий характер поїздки та відсутність офіційних даних про зміст переговорів. Потім акцент з подачі президента США змістився на те, що поїздка Реткліффа — щось «рутинне». Саме так Дональд Трамп спростував чутки, що ходили у ЗМІ, про те, що поїздка могла бути пов’язана з обговоренням загрози нападу РФ на країни НАТО або ж із ситуацією навколо Ірану. При цьому Трамп обнадіяв, що з поїздки шефа ЦРУ «щось вийде» у плані мирного врегулювання щодо України.

«Розшиваючи» українську тематику в контексті візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, Axios  посилаючись на свої джерела, повідомив: «…візит Реткліффа частково мав на меті з’ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб допомогти переконати Путіна зробити крок у напрямку відновлення переговорів з Україною за посередництва США». Також у публікації зазначається, що «…американські посадовці поінформували Зеленського про переговори Реткліффа в Москві та пропозицію провести тристоронній саміт за участю Трампа, Зеленського і Путіна».

The New York Times  пише, що на зустрічі з Реткліффом, окрім глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, був присутній і директор ФСБ Олександр Бортников.

Видання NYT повідомляє, що під час переговорів з директором ФСБ Олександром Бортниковим глава ЦРУ дав песимістичну оцінку перебігу бойових дій для російської армії. «Глава ЦРУ передав Олександру Бортникову оцінку ситуації на фронті. Згідно з цими оцінками, за останні 18 місяців армія РФ захопила лише близько 1% загальної території України, що, за його словами, пояснюється «майстерністю» України у використанні безпілотних технологій», - повідомляє NYT

При цьому джерела Axios зазначають, що «…Реткліфф дійшов висновку, що Бортников є конструктивним гравцем, який міг би допомогти відновити дипломатичні зусилля». 

Проте українські посадовці, як повідомляє Axios, «…украй скептично ставляться до намірів Путіна і заявляють, що мають розвідувальні дані, які свідчать про те, що Путін планує масштабну ескалацію війни».

«Федоров заговорив про план закінчення війни»

Минулого тижня про необхідність плану завершення війни в інтерв’ю Reuters, заявив ексміністр оборони Михайло Федоров.

The Economist, BBC активно цитували слова Федорова про те, що Україна наразі «поступово, повільно програє» війну». За оцінкою ексміністра оборони, «у Києва залишилося всього кілька місяців для ухвалення ключових рішень, які могли б переламати ситуацію на його користь». 

Для інформаційного балансу західні медіа цитували і реакцію Офісу президента на заяви ексміністра оборони. У відповідь на коментарі Федорова адміністрація президента України заявила: «…він позитивно відгукувався про перебіг війни, коли обіймав посаду в міністерстві, і єдине, що змінилося, — це його особистий статус», пише російський опозиційний портал Meduza.

На цитати розібрали західні медіа і слова Федорова з інтерв’ю Reuters, де він говорить про свою рішучість «…підготувати країну до повернення демократії, боротьби з корупцією, кумівством» і зазначає, що «ефективність роботи команди Зеленського — на рівні 5% від можливостей».

Також провідні світові ЗМІ звернули увагу на заяву Федорова, що у «…країни все ще є «всі шанси» на перемогу, але для цього критично необхідний чіткий план завершення конфлікту».  Погоджуючись із загальним посилом Федорова про те, що план закінчення війни має передбачати технологічний перелом України над РФ, реформи державного управління, західні ЗМІ найбільш спірним моментом у ньому вважають проведення виборів у воєнний час. Про це, зокрема, пише TheTimes, прямо називаючи заклик Федорова до виборів «необачним і помилковим». Видання підкреслює, що за закликами до демократії ховаються відкриті президентські амбіції ексміністра «…його виступ може бути продиктований не лише турботою про демократію, а й власними політичними амбіціями».